Усі плани та сподівання на мирне і щасливе життя у рідному Маріуполі Олені Марченко в одну мить перекреслив вибух ворожої ракети, що влучила в її житловий будинок. Тільки дивом ніхто з родини не постраждав – просто, в той час нікого не було вдома. «Вихід один: евакуація», - вирішила жінка. Зібрала скромні пожитки, і разом з дітьми вирушила до Києва. Звільнитися з підприємства, де пропрацювала не один рік, вже не було ні часу, ні можливості.
Розривати трудові відносини зі своїм роботодавцем їй довелося в Києві, скориставшись статусом внутрішньо переміщеної особи. Шукати роботу на новому місці допомагали фахівці Подільської районної філії Київського міського центру зайнятості, куди звернулася за допомогою. Олені не було звідки чекати підтримки – треба самій утримувати родину. А тому з перших днів перебування на обліку активно підключилася до пошуку роботи. Уважно вивчала всі пропозиції від роботодавців, «хапалася» за будь-яку вакансію, навіть за найпростіші професії, які не потребують кваліфікації, дарма, що на попередньому місці працювала менеджером з логістики.
Удача Олені Марченко посміхнулася в середині липня – під час чергового візиту до кар’єрного радника їй видали направлення на працевлаштування. Новим робочим місцем Олени Володимирівни стала посада секретаря у Центрі комплексної реабілітації та надання соціальних послуг для дітей та осіб з інвалідністю Подільського району міста Києва.
І ось вже місяць жінка успішно освоює нову професію. Задоволена, як доброзичливо її зустрів колектив, як колеги допомагають адаптуватися на новому місці. Та й зручно: від дому, де нині живе Олена, до місця її роботи – рукою подати. А найголовніше – тепер жінка почувається щасливою від того, що може застосувати свій життєвий та професійний досвід на користь справі. В установі, яка займається адаптацією, соціалізацією, реабілітацією дітей та дорослих з інвалідністю – однієї із найуразливіших категорій населення.