Компенсація – це відшкодування роботодавцю фактичних витрат нарахованого єдиного соціального внеску, сплаченого за працевлаштовану особу за направленням служби зайнятості на нове робоче місце.
Право на отримання компенсації витрат у розмірі ЄСВ згідно Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347, мають:
– роботодавці, які створюють нові робочі місця та працевлаштовують, на них осіб із соціально незахищених категорій (діти-сироти, молодь, яка закінчила або припинила навчання у навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби, особи передпенсійного віку, особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, один з батьків, який має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років, учасники бойових дій, непрацюючі працездатні особи, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям) за направленням служби зайнятості;
– суб’єкти малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, направлених службою зайнятості, на нові робочі місця створені у пріоритетних видах економічної діяльності.
Компенсація виплачується протягом 12 місяців з дня працевлаштування. При цьому підприємство не повинно бути банкрутом та не повинно мати заборгованості зі сплати ЄСВ.
Після працевлаштування особи, з урахуванням всіх вищевказаних вимог, роботодавець протягом 2 місяців має право звернутись до центру зайнятості із заявою про компенсацію, а також надати довідку встановленого зразка. Центр зайнятості протягом 12 календарних місяців здійснює компенсацію витрат роботодавця у розмірі 100 відсотків суми нарахованого ЄСВ за кожну працевлаштовану особу.
Роботодавці, які створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників і протягом 12 календарних місяців щомісяця виплачують їм заробітну плату в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати, згідно Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №153, мають право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого ЄСВ протягом наступних 12 календарних місяців. Умовами виплат є збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного соціального внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце, а також не зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці – в іншому разі роботодавець втрачає право на компенсацію.
Роботодавець щомісячно протягом року з дня працевлаштування особи подає центру зайнятості «Довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із ЄСВ» за формою згідно з додатком до Порядку. Щомісяця протягом наступних 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня працевлаштування особи центр зайнятості здійснює виплату компенсації, у розмірі 50 відсотків суми ЄСВ за кожну працевлаштовану особу, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок роботодавця.
Право на компенсацію зберігається за роботодавцем у разі розірвання трудового договору з працевлаштованою особою та укладення з іншою особою, за умови, що рівень заробітної плати сумарно не менше ніж три мінімальні заробітні плати.