Які зміни на ринку праці чекають безробітних: інтерв’ю з директором Київського центру зайнятості
Тепер допомогу по безробіттю будуть виплачувати лише до 90 днів. Її максимальний розмір — не більше однієї мінімальної зарплати станом на 1 січня календарного року.
В Україні вступило у дію нове законодавство про зайнятість. Зміни у законодавстві стосуються як безробітних, так і роботодавців.
З цього приводу журналістка «Вечірнього Києва» взяла інтерв’ю у директора Київського міського центру зайнятості Віктора Білича.
НА ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ
— Вікторе Олександровичу, що такого «революційного» пропонує законодавець у новому законі?
— Закон вносить зміни до кількох базових законів. Зокрема — «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Кодексу законів про працю України. Він адаптує, озброює службу зайнятості механізмом дій перед новими викликами, найголовнішим з яких є воєнний стан.
— Що змінилося на ринку праці на період воєнного стану?
— Коли в країні дев’ятий місяць триває війна, зрозуміло, держава не може дозволити собі утримувати на плечах цілу «армію безробітних». Адже величезних коштів сьогодні потребує не тільки сфера оборони, а й відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури, допомога тим, хто найбільше постраждав від дій ворога.
Тому держава веде діалог зі своїми громадянами. Так, якийсь обов’язковий мінімум ми забезпечимо, а далі чекаємо від вас зустрічної ініціативи. Пропонуйте, долучайтесь до спільної справи, місця на економічному фронті вистачить всім!
Тому на період воєнного стану законодавець зменшив обсяги і межі підтримки безробітним. Тепер допомогу по безробіттю будуть виплачувати лише до 90 днів. Її максимальний розмір — не більше однієї мінімальної зарплати станом на 1 січня календарного року. А якщо безробітний перебуває понад 30 днів за кордоном, то на 31-й день взагалі втрачає право на виплати.
ЗМІНИ ДЛЯ РОБОТОДАВЦІВ
— Але ж війна — не вічна. Як зміняться підходи до працевлаштування у мирний час? Наприклад, які основні зміни в законі стосуються роботодавців?
— Вам, напевно, доводилося чути раніше: роботодавцям вигідно приймати на роботу людей з інвалідністю.
Так от, вся «вигода» полягала в тому, що існував норматив на працевлаштування, який доводився до роботодавця. Виконав його — молодець, не виконав — плати штраф.
Відтепер не буде квот і норм на працевлаштування, а отже — й штрафів за їх недотримання. Відповідна стаття вилучається і з Кодексу законів про працю України, вносяться зміни до законодавства про зайнятість.
— Тобто, стимулів для роботодавців більше не буде?
— Це не так. Роботодавці можуть користуватися матеріальними стимулами у разі прийому на роботу певних категорій громадян, що є вразливими на ринку праці.
Серед іншого, є пільги для роботодавців, які за направленням центру зайнятості працевлаштовують терміном не менше ніж на один рік осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років, або людей з інвалідністю до настання пенсійного віку, або учасників бойових дій та громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць.
Таким роботодавцям компенсується 50 відсотків фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної зарплати. При цьому, загальна тривалість виплати компенсації становить 6 місяців.
— Як щодо забезпечення роботою молоді?
— «Привілеї» є для роботодавців, які за направленням центру зайнятості, працевлаштують безробітного віком до 25 років (який сумарно має страховий стаж не більше 12 місяців) чи віком до 35 років на перше робоче місце. Або звільнених із строкової військової або альтернативної служби на перше робоче місце після такого звільнення.
Таким роботодавцям компенсується 50 відсотків мінімальної заробітної плати за відповідного працівника за місяць.
Загальна тривалість виплати компенсації становить не більше шести місяців, за умови збереження гарантій зайнятості особи протягом періоду, що перевищує виплати вдвічі.
— Які ще є стимули для роботодавців?
— Визначений підхід до подолання тривалого безробіття. Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує громадянина, що перебуває у статусі зареєстрованого безробітного понад 6 місяців строком не менше ніж на два роки, компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску. Тривалість виплати компенсації — 12 місяців.
НОВОВВЕДЕННЯ ДЛЯ БЕЗРОБІТНИХ
— А які зміни чекають безробітних у мирний час?
— Головне завдання служби зайнятості — забезпечити людей роботою. Центр зайнятості — все-таки не каса взаємодопомоги. Тепер і законодавство більше стимулює людей до праці. Відтак підтримка безробітних залежатиме від тривалості трудової діяльності.
Нові принципи призначення виплат заохочують людей до тривалого та легального працевлаштування. Адже тривалість отримання допомоги по безробіттю варіюватиметься від 180 календарних днів (при наявності страхового стажу до 3 років) до 360 календарних днів, якщо страховий стаж понад 30 років.
— Яким буде розмір допомоги?
— Застрахованим особам розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений для цієї категорії осіб.
Тобто: якщо страховий стаж до 3 років — 50% від середньої заробітної плати, від 3 до 6 років — 55%, від 6 до 12 років — 60%; від 12 до 18 років — 65%; від 18 до 24 років — 70%; від 24 до 30 років — 75%; понад 30 років — 80%.
Та якщо у безробітного страховий стаж налічує не менше 15 років і якщо він протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримував допомогу по безробіттю, то її розмір збільшується.
Також змінено підхід до поняття відповідної роботи.
— Чи це означає, що безробітним пропонуватимуть роботу не за спеціальністю?
Зокрема, підходящою для безробітного вважається робота, яка одночасно: відповідає його освіті, професії, кваліфікації, а також набутому досвіду роботи; враховує транспортну доступність; відповідає рівню заробітної плати залежно від тривалості безробіття. Під час підбору підходящої роботи враховується заробітна плата у розмірі:
- не нижче розміру заробітної плати за останнім місцем роботи — для осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного, протягом 90 календарних днів з дня надання статусу безробітного;
- 60% розміру заробітної плати за останнім місцем роботи — для осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного з 91-го по 180-й календарний день;
- мінімальної заробітної плати для роботи на умовах повного робочого часу для осіб, які перебувають у статусі безробітного понад 180 календарних днів.
Висновок очевидний: чим довше людина перебуває в статусі безробітного, тим більше вона втрачає.
Також законом розширено доступність програми по наданню ваучерів на навчання для підвищення конкурентоздатності на ринку праці. Такий документ дає право пройти перепідготовку, підвищити кваліфікацію за професіями та спеціальностями у закладах освіти чи у роботодавця.
— Хто має право на отримання ваучера?
— Насамперед, дві категорії осіб. Це:
- громадяни, звільнені з військової служби після участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
- громадяни з інвалідністю за відсутності підходящої роботи, а також особи, які у період дії воєнного стану отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій.
Довідка. 26 жовтня Президент України підписав Закон № 2622-IX 21.09.2022 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці».
З початку 2022 року 4,8 тисячі громадян з числа внутрішньо переміщених осіб перебували на обліку у Київському міському центрі зайнятості. Це в 2,7 раза більше проти відповідного періоду торік (у 2021 — 1,7 тисячі).
Найбільше внутрішніх переселенців — з Донецької, Луганської та Херсонської областей. Майже 900 з них забезпечено роботою.
Читайте також, Департамент освіти і науки КМДА разом із німецькою урядовою компанією GIZ організували проєкт «Професійна інтеграція внутрішньо переміщених осіб в Україні». У рамках цієї ініціативи для переселенців організовують безкоштовні короткострокові курси професійно-технічної освіти.